Нині у ЦВК триває розробка комунікаційної стратегії для повоєнних виборів фото: glavcom.ua
Центральна виборча комісія повідомила, як збирається інтегрувати у виборчий процес громадян України, які за межами батьківщини
Станом на 24 лютого 2025 року, закордоном перебувало 568 497 громадян України, які досягли вікового виборчого цензу. Про це «Главкому» повідомив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик у відповіді на запит.
«Такі виборці зможуть проголосувати на закордонних виборчих дільницях, до яких вони віднесені за своїми виборчими адресами, згідно з даними Державного реєстру виборців. Водночас положеннями чинного законодавства визначено, що інші виборці, які перебуватимуть під час проведення повоєнних виборів за межами України, зможуть реалізувати своє право голосу на повоєнних виборах шляхом тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси або зміни виборчої адреси за власною ініціативою», – зазначив заступник голови ЦВК.
У Центральній виборчій комісії визнали: одним із викликів для влади у разі підготовки та проведення повоєнних виборів, буде значна кількість громадян України, які, ймовірно на день виборів перебуватиме (проживатиме) за кордоном. Тому вже зараз одна з робочих груп, створена при ЦВК, опрацьовує питання спрощення виборчих процедур та додаткових заходів підвищення пропускної спроможності на закордонних виборчих дільницях, а також можливих додаткових механізмів забезпечення реалізації виборчих прав виборців, які проживають чи перебувають за межами України. Також робоча група здійснює аналіз світового досвіду голосування виборців за кордоном та можливості його застосування Україною у післявоєнних умовах.
Крім того, як зауважив Сергій Дубовик, напередодні повоєнних виборів значну увагу планується приділити інформаційним кампаніям комунікації з виборцями, просвітницькій та роз’яснювальній роботі, зокрема, щодо можливості тимчасової зміни виборцем місця голосування, зміни виборчої адреси виборців. Нині у Центральній виборчій комісії триває розробка комунікаційної стратегії для повоєнних виборів.
Окремо заступник голови ЦВК заявив: перебування, а іноді й проживання виборця за межами України не відображаються в базі даних Реєстру, «якщо цей виборець не став на консульський облік або не виявив ініціативи щодо визначення своєї виборчої адреси на території іноземної держави».
В цілому, на кінець лютого 2025 року у Державному реєстрі виборців нараховувалося 34 283 457 осіб.
Як повідомляв «Главком», ЦВК поінформувало, що для проведення президентських, парламентських виборів в Україні необхідно щонайменше 14 млрд грн. При цьому, згідно з частиною першою статті 19 закону про правовий режим воєнного стану, в умовах воєнного стану забороняється проведення виборів президента України, а також виборів до Верховної Ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, всеукраїнських та місцевих референдумів.
Рік тому «Главком» писав, посилаючись на позицію голови Центральної виборчої комісії Олега Діденка, що окупанти можуть використати тему «нелегітимності» для підриву довіри громадян до української влади.
Разом із тим, ЦВК навела аргументи на користь безперервності здійснення влади, виконання президентом повноважень до вступу на посаду його наступника та відсутність підстав говорити наразі про можливу передачу президентських функцій до голови Верховної Ради.
Зокрема, Діденко посилається на статті 106 і 108 Конституції (президент не може передавати свої повноваження іншим особам або органам влади; президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента). Водночас голова Центрвиборчкому навів чотири норми (частина 2 статті 108 Конституції), за яких достроково припиняються повноваження президента: відставка (на підставі особистої заяви); неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я; імпічмент і смерть.
Нагадаємо, соратники президента США Дональда Трампа провели таємні переговори з представниками української опозиції, під час яких обговорювали проведення президентських виборів. Так, перемовини нібито відбулися з народною депутаткою та колишньою прем’єркою Юлією Тимошенко та ще одним депутатом і колишнім президентом Петром Порошенком.
«Офіційна позиція адміністрації США полягає в тому, що Трамп не втручається у внутрішню політику України. Але поведінка Трампа та його чиновників свідчить про зовсім протилежне. Трамп звинуватив Зеленського в тому, що він «диктатор без виборів», а директор Національної розвідки США Тулсі Габбард неправдиво звинуватила Київ у скасуванні виборів», – йдеться у статті.
Також Володимир Зеленський готовий піти у відставку, якщо Україні дадуть членство в НАТО. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на спілкування глави української держави з журналістами. Зеленський підкреслює, що враховуючи підтримку на тлі останніх подій, «міняти» його буде не просто.
Як відомо, Трамп заявив, що український лідер Володимир Зеленський є «диктатором без виборів». Після слів Трампа українці у соціальних мережах почали висловлювати підтримку Володимиру Зеленському.