Перші два роки війни Державний реєстр виборців не функціонував фото: glavcom.ua
На кінець лютого 2025 року Державний реєстр виборців «бачив» 34,2 млн українців із правом голосу
Станом на 28 лютого 2025 року у Державному реєстрі виборців нараховувалося 34 283 457 осіб. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дані реєстру. Якщо порівнювати з останньою довоєнною статистикою (на 31 грудня 2021 року), то за час вторгнення з Реєстру зникло 506 878 виборців (було 34 790 335 осіб).
«Главком» поцікавився у ЦВК, куди поділася «різниця» у пів мільйона потенційного електорату. У відповіді на запит заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик повідомив, що щорічно спостерігається зменшення кількості виборців.
«Такі зміни пов’язані зі смертю осіб, припиненням ними громадянства України, прийняттям судами рішень про визнанням осіб недієздатними», – зазначив посадовець.
дані: Державний реєстр виборців
дані: Державний реєстр виборців
За відомостями заступника голови ЦВК, фактично з першого дня великої війни, 24 лютого 2022 року і до 22 грудня 2023 року ведення Державного реєстру виборців було припинено. Наразі проведено актуалізацію записів про виборців у базі даних Реєстру за період вимушеної зупинки функціонування системи. Також ведеться робота з поновлення персональних даних Реєстру; актуалізується інформація щодо доступності приміщень дільничних виборчих комісій та приміщень для голосування виборчих дільниць, утворених на постійній основі, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Іще приведено до відповідності записи у Реєстрі, які стосуються виборчих адрес виборців.
Окремо Сергій Дубовик зауважив, що на непідконтрольних українській владі територіях, станом на 24 лютого 2025 року перебувало 6 605 993 виборців. Однак він наголосив: проведення будь-яких виборів на вказаних територіях неможливе.
«Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, створюються умови для вільного волевиявлення під час виборів президента України, народних депутатів України та всеукраїнського референдуму на іншій території України. Такі громадяни мають право реалізувати своє право голосу на вказаних виборах або референдумі шляхом тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси», – сказано у відповіді заступника голови ЦВК.
Як повідомляв «Главком», ЦВК поінформувало, що для проведення президентських, парламентських виборів в Україні необхідно щонайменше 14 млрд грн. При цьому, згідно з частиною першою статті 19 закону про правовий режим воєнного стану, в умовах воєнного стану забороняється проведення виборів президента України, а також виборів до Верховної Ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, всеукраїнських та місцевих референдумів.
Рік тому «Главком» писав, посилаючись на позицію голови Центральної виборчої комісії Олега Діденка, що окупанти можуть використати тему «нелегітимності» для підриву довіри громадян до української влади.
Разом із тим, ЦВК навела аргументи на користь безперервності здійснення влади, виконання президентом повноважень до вступу на посаду його наступника та відсутність підстав говорити наразі про можливу передачу президентських функцій до голови Верховної Ради.
Зокрема, Діденко посилається на статті 106 і 108 Конституції (президент не може передавати свої повноваження іншим особам або органам влади; президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента). Водночас голова Центрвиборчкому навів чотири норми (частина 2 статті 108 Конституції), за яких достроково припиняються повноваження президента: відставка (на підставі особистої заяви); неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я; імпічмент і смерть.
Нагадаємо, соратники президента США Дональда Трампа провели таємні переговори з представниками української опозиції, під час яких обговорювали проведення президентських виборів. Так, перемовини нібито відбулися з народною депутаткою та колишньою прем’єркою Юлією Тимошенко та ще одним депутатом і колишнім президентом Петром Порошенком.
«Офіційна позиція адміністрації США полягає в тому, що Трамп не втручається у внутрішню політику України. Але поведінка Трампа та його чиновників свідчить про зовсім протилежне. Трамп звинуватив Зеленського в тому, що він «диктатор без виборів», а директор Національної розвідки США Тулсі Габбард неправдиво звинуватила Київ у скасуванні виборів», – йдеться у статті.
Також Володимир Зеленський готовий піти у відставку, якщо Україні дадуть членство в НАТО. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на спілкування глави української держави з журналістами. Зеленський підкреслює, що враховуючи підтримку на тлі останніх подій, «міняти» його буде не просто.
Як відомо, Трамп заявив, що український лідер Володимир Зеленський є «диктатором без виборів». Після слів Трампа українці у соціальних мережах почали висловлювати підтримку Володимиру Зеленському.